У 1970-1980-хх роках багато жінок навчалися у технічних ВУЗах Монреалю та Канади. Система заохочень для жінок у коледжах та університетах викликала незадоволення у незначної частини чоловіків, які вважали такі заходи дискримінаційними. Саме до цієї категорії незадоволених належав 25-річний Марк Лепін, який звинувачував фемінізм та жінок у своїх життєвих негараздах та неможливості потрапити до Політехнічної школи Монреалю.
Масове вбивство у Політехнічній школі відбулося 6 грудня 1989 року, під час якої злочинець Марк Лепін розстріляв 14 студенок та поранив 13 інших в ім'я «боротьби з фемінізмом». Розстріл жінок мав великий резонанс у суспільстві: він загострив увагу на проблемі насильства проти жінок та призвів до жорсткішого контролю за розповсюдженням вогнепальної зброї у Канаді. В пам'ять про напад у Канаді запроваджено Національний день пам'яті та боротьби з насильством проти всіх форм насильства над жінками (символом цього дня є стрічка білого кольору).
Детальніше:Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі
Щороку 3 грудня разом із світовою спільнотою Україна відзначає Міжнародний день людей з обмеженими можливостями. Це ті, хто з певних причин не може повноцінно забезпечувати себе, доглядати за собою. Інвалідність може бути вродженою і набутою в результаті травм, інфекцій, тощо. На їхню долю випали нелегкі випробування, однак вони, долаючи труднощі, проявляють виняткову силу духу і непохитну віру в життя.
Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями не є святом, а покликаний привернути увагу до проблем цих людей, захисту їхніх прав, гідності і благополуччя, він акцентує увагу суспільства на перевагах, які воно отримує від участі людей з інвалідністю у політичному, соціальному, економічному і культурному житті. Цей день є нагадуванням людству про його обов’язок виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства.
Україна, як і всі цивілізовані країни з високою культурою людських відносин, до таких людей ставиться, як до людей з особливими потребами, які потребують додаткової уваги суспільства. Такі люди не вимагають до себе жалю, для них важливе лише елементарне – можливість жити. Бути в суспільстві, самореалізуватися, мати доступ до гідної освіти і робочих місць.
Будьте щасливі сьогодні! Частіше будьте непередбачуваними, дозволяйте собі маленькі приємності, вбачайте частинки радості кожного дня. Будьте радісними в даний момент, усміхайтесь людям і вони посміхнуться вам услід. Не звертайте уваги на незначні проблеми, все зникає зникнуть і вони. Кожного дня замислюйтесь над тим, що маєте, радійте здоров’ю, благополуччю, думайте про глобальні речі, не засмучуйтесь через дрібниці. Забувайте весь негатив, вивільняйте його займаючись спортом, чи співаючи від душі, залишайте в собі лише позитивні емоції. Думайте оптимістично, надійтесь на краще, свідомо заповнюйте своє життя приємними моментами, частіше релаксуйте і радійте безцінному дару життя!!!
6 грудня – день вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі. Саме після трагічних подій цього дня, чоловіки Канади в 1991 році започаткували БілуСтрічку як символ активізму проти насильства над жінками та дітьми.
В цей день в 1989 році в передостанній день занять перед різдвяними канікулами сталася стрілянина і масове вбивство у Політехнічній школі Монреаля. Марк Лепін приніс до Політехнічної школи напівавтоматичну гвинтівку з якою мав намір розправитися із студентками і також передсмертний лист, в якому звинувачував фемінізм та жінок у своїх життєвих негараздах.
Обставини злочину, який скоїв Лепін та мотиви, які він пояснив у передсмертному листі викликали жваве обговорення. Розстріл жінок у Монреалі мав великий резонанс у канадському суспільстві і світі: він загострив увагу на проблемі насильства проти жінок.
Детальніше:Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі
Волонтерство закладено в генетичному коді українців. Багата традиціями культура нашого народу завжди давала настанови щодо способу життя в українському суспільстві, звичаї ставали законами, якими люди керувались щодня. Одним з них було побратимство — духовне споріднення та взаємодопомога, що забезпечувало допомогу у скрутну годину.
Довідково. Свято було засновано ще у 1985 році за ініціативою Генеральної Асамблеї ООН. В сучасній Україні волонтерський рух розпочався в 90-х роках, а офіційно його визнали 10 грудня 2003 року постановою Кабінету Міністрів.
Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1992 році.
Люди з особливими потребами досить часто бувають виключені з повноцінного життя громад. Їхня дискримінація набуває різних форм, включно з фізичними і соціальними бар’єрами. Від цього потерпає суспільство, адже втрата такого вагомого потенціалу суттєво збіднює людство.
13 грудня 2006 року ГА ООН була прийнята Конвенція про права інвалідів, яка є правозахисним документом з чіткою орієнтацією на соціальний розвиток – це водночас договір з прав людини та інструмент розвитку.
Детальніше:Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями
2 грудня відзначається Міжнародний день боротьби за скасування рабства. У цей день 1949 року на 4-й сесії Генеральної Асамблеї ООН було прийнято Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми. В України документ набрав чинності 15 лютого 1955 року. За даними ООН в світі налічувалося понад 40 мільйонів осіб, які є жертвами сучасних форм рабства, при цьому 71 відсоток з них – жінки та дівчата.
Насамперед, рабство – це насильницьке підпорядкування однієї людини іншою або однієї групи людей іншою групою людей.
Сьогодні рабство набуває таких сучасних форм, як поневолення через походження, примусова праця, дитяча праця, побутове рабство, примусові шлюби, боргова кабала, торгівля людьми з метою експлуатації, включаючи сексуальну експлуатацію, примусове вербування дітей для участі у збройному конфлікті.
Цього року Всесвітній день боротьби зі СНІДом в Україні — це про те, як українці протидіють ВІЛ не завдяки, а всупереч. Всупереч війні, яку повномасштабно розв’язала проти України російська федерація.
UNAIDS визначило слоган — «Урівноваж» («Equalize»). Йдеться про подолання нерівності, яка стримує прогрес у викоріненні СНІДу. Серед прикладів такої нерівності доступ до лікування, тестування та профілактики ВІЛ, окремі закони, що стигматизують людей, які живуть з ВІЛ, ситуації в громадах тощо.
В українських реаліях сьогодні під загрозою переривання лікування ВІЛ залишаються тисячі людей, які живуть із цим діагнозом. Лікарі можуть мати труднощі із тим, щоб надавати медичну допомогу під час повітряних тривог та/або обстрілів, пацієнти змінюють місце проживання і втрачають зв’язок зі своїм лікарем, логістичні перепони ускладнюють доставку препаратів у різні куточки України, а через бойові дії та тимчасову окупацію деякі міста та села взагалі відрізані від загальної медичної системи.
Детальніше:ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ ЗІ СНІДОМ. ЯК УКРАЇНЦІ ПРОТИДІЮТЬ ВІЛ ПІД ЧАС ВІЙНИ